Стефан

"Архидиякон Стефан" 1 пол 18 ст. Музей волинської ікони  Згідно до книги Дій Апостолів (Дії 6:1), спільнота християн сильно розрослась і у ній було заведено піклувалися про вдів, сиріт та інших нужденних. Проте огречені євреї (елліністи) стали нарікати на євреїв, що ті не допомагають їх вдовам. Апостоли вирішили проблему, призначивши у диякони сімох мужів доброї слави, щоб вони справедливо розподіляли роздачі, служили при столах і дбали про матеріальні питання, не відволікаючи їх від молитви. Одним із сімох був еллініст Стефан (гр “вінок”).
Степан мав велику віру та силу, тож не лише допомагав християнам, а й проповідував і вчиняв чуда. Деякі представники синагог намагалися сперечатись із Степаном, проте не могли встояти проти його мудрости і Духа, що він Ним говорив.
Тоді про нього стали розпускати плітки, начебто Степан говорив зневажливе на Мойсея і Бога. Знайшлися і фальшиві свідки, які це підтвердили, тож його схопили і привели на суд Синедріону (Дії: 7:2-53). Свідки казали, буцімто Стефан говорив, що Ісус зруйнує Храм і звичаї, які передав Мойсей.
На це Степан переповідає історію від виходу Авраама із Месопотамії, історій Йосифа і Мойсея до Соломона і Єрусалимського Храму. Все для того, щоби довести, що “Всевишній не в рукотворних храмах живе”. Степан звинуватив суддів у вбивстві Того, про Чий прихід говорили пророки. Тоді промовив (Дії.7.56): “Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!…”
Ті, хто почув його слова, закрили вуха і кричали, бо вважали їх богохульством. Тоді кинулись на нього, вивели за місто і стали бити камінням. Свідки склали свої плащі біля ніг юнака, якого звали Савло (в майбутньому апостол Павло). Степан молився Господу. Упавши навколішки, він скрикнув: “Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив…”
Савло похвалив вбивство першого мученика. Того дня проти єрусалимської Церкви був великий утиск. Всі, крім апостолів, розпорошилися по навколишніх краях.

 

"Архидиякон Стефан" іконостас ц. св. Параскеви, м. Львів. Львівська школа іконопису, поч 17 стІконографія
Найчастіше його зображення бачимо в абсиді храму у святительському чині, а а іконостасі – на дияконських дверях (або їх одвірках), а на протилежному боці – святий Лаврентій. У період 18-19 ст поширені сцени страти Стефана. Із кін 19 ст зустрічаються його феротрони (процесійні ікони). Стефан зображається безбородим юнаком у далматику. Найчастіше білому або червоному. З лівого плеча звисає орар. В одній руці тримає кадило або кацею (кадило з ручкою без ланцюжка) також зустрічається дарохранительниця Сіон (макет церкви) як символ його дияконства. В іншій руці – Біблія, або символи мучеництва – пальмова гілка і/або хрест. Характерним атрибутом є камені. Вони можуть бути під ногами святого, в його руках або складені на Біблії.Також поширені сцени каменування архидиякона.

Михайло Скоп

Більше ікон…

Pin It on Pinterest

Share This