17 ст. Судово-Вишенська школа

У  XVII  ст.  популярність  здобувають малярі  з  невеликого  містечка  Судова Вишня,  розташованого  на  шляху  між Перемишлем  і  Львовом.  Суспільне життя Судової Вишні  не  проходило осторонь провідних ідей епохи.  Вишнянські  міщани  проявляли  високу  політичну  і національну  свідомість.  Вони  одними  з  перших  утворили  братство,  яке своєю  діяльністю  сприяло  культурно освітньому  поступу  міста .  Саме  тут живилася  творча  наснага  видатного письмепника-полеміста,  виразника  дум  і  прагнень  трудового  народу  Івана  Вишенського…

Місто  славилося  ремісниками.  Тут існувало  понад десять  ремісничих  цехів. До  Судової  Вишні  па  щорічні  гамірні ярмарки  приїздили  люди  з  найвіддаленіших  куточків  Галичини.  Торговельні контакти  пожвавлювали  розвиток  ремісничої  справи  у  місті,  розширювали коло  замовників  вишнянських  малярів…
Демократичний  характер  суспільного середовища  у  Судовій  Вишні  позначився  на  творчості  вишнянських  малярів, відомих  далеко  за  межами  регіону. Послугами  майстрів  з  Вишні  користувалися  у  всьому  Прикарпатті,  отримали вони  визнання  і  на  Закарпатті. Малярі  з  Вишні  не  бажали  залишатися  невідомими  для  історії  і  тому,  як правило,  на  творах  писали  своє  ім’я, інколи  і  прізвище,  а  також  дату  й обов’язково  назву  рідного  міста. По-різному  складалася  доля  художників  з  Вишні.  Одні  виконували  замовлення  поблизу  містечка,  як  це  випало майстрові  Федору  —  автору  іконостаса (1674)  в  церкві  с.  Дмитровичі  Мостиського  р-ну  Львівської  обл.,  іншим  доводилося  надовго,  а  інколи  і  назавжди покидати  оселю  у  пошуках  замовників. Так,  твори  одного з  провідних  майстрів —  Іллі  Бродлаковича — мали  широкий  попит  у  закарпатському  м.  Мукачеве,  куди  він  переселився  на  постійне проживання.  У  с.  Сухий  (Великоберезнянський  р-н  Закарпатської  обл.)  малювали  ікони  вишнянські  малярі  Іван та  Стефан.  На  Бойківщині  у  с.  Дністрик  (Старосамбірський  р-н  Львівської обл.)  знаходиться  іконостас,  намальований  Яцьком  з  Вишні….

…Талант  вишнянських  малярів  цінили на  Бойківщині  і  Закарпатті.  У  своїй окрузі  вони  отримували  не  так  багато замовлень.  Винятком  може  бути  вже згадуваний  маляр  Федір,  якому  належать  частина  ікон  в  іконостасі  церкви св.  Миколи  в  с.  Дмитровичі  та  ікона «Різдво  Богородиці»  (1675), що зберігається  у  Національному  музеї  у  Львові.

Откович В. П. Народна течія в українському живопису 17-18 ст. — К.: Наукова думка, 1990

Pin It on Pinterest

Share This