Євхаристія

Євхаристія, або тайна Причастя була введена Ісусом Христом під час Тайної Вечері, про що нам повідають синоптичні Євангелія (Мт. 26:26-28, Мк. 14:22-24, Лк. 22:19-20) та І послання коринтянам
святого Павла (1Кор. 11:24-25) Мк. 14:22-24:
…Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє! І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі. І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається…

Як зазначив Н. Успенський, Тайна вечеря як святкове споживання їжі в честь Пасхи була дійством ритуальним і строго відповідала давньоюдейській традиції. Тож передача чаші з вином, з якої випили всі апостоли, теж була традиційною для цього ритуалу. Перед питтям з неї кожен читав молитву Барах. Нового значення ритуалу надав Христос, сказавши, що це Кров Його, а хліб – це Тіло Його. В апостола Луки також читаємо слова (Лк 22.19): “Це чиніть на спомин про Мене!”. Тобто Христос забажав, щоб після його Вознесіння учні повторювали цей ритуал, що стане таїнством Причастя.

В ході розвитку християнства апофеоз Служби Божої – Євхаристія – у різних конфесіях набула відмінностей. Так у Східній Церкві вірні приступають лише після таїнства Сповіді, споживають Євхаристію у вигляді насиченого вином шматочка хліба (тобто обома складовими Причастя), а в Західній, традиційно, лише прісним хлібом у вигляді оплаток. Обидві ж складові споживає лише духовенство, а миряни – тільки з дозволу місцевої Конференції єпископів. У вірменській Церкві шматок прісного хліба вмочується у вино, а тоді розламується і дається вірним. Євангельських церквах причастя сприймають не як втілення Крові і Тіла, а лише як символ Тайної Вечері, на відмінно від лютеран, які визнають що Причастя – це одночасно хліб з вином і Тіло і Кров Христа.

Іконографія
Є два основних типи зображання Євхаристії. Більш реалістичний – біблійна Євхаристія на Тайній Вечері (що притаманно Західній традиції) та символічний- Небесна Євхаристія, де Христос зображається перед накритим вівтарем (найчастіше в двох особах), а апостоли стоять в молінні до Нього. Такий варіант притаманний Східній Церкві і походить із Візантії.

В українському іконописі найперше з’явилася візантійська Євхаристія. Так в Софії Київській і Михайлівському Золотоверхому бачимо мозаїки із Небесним Причастям у вівтарній частині, де відбувається Причастя земне. Проте, згодом, із розвитком вівтарної перегородки в іконостас, дана композиція, євхаристійне моління апостолів до Христа, зникає з появою молільного ряду іконостасу, який її перекривав.
Цікавим є зображення Євхаристії на розписах каплиці Св. Трійці у м. Любліні 1420 року. Воно розміщене не на східній стіні у вівтарній частині, а на північній стороні. Христос зображений триєдиним. Дві особи дають учням хліб і вино, а центральна – Бог Отець тримає хліб і благословляє.

Існують лише поодинокі випадки зображання Євхаристії в іконостасах 16 ст – або на Царських дверях, або над ними – по боках ікони Спас Нерукотворний. Це спричинено тим, що в празничковому ряді все частіше стала зображатись більш зрозуміла Тайна Вечеря.
Лише з кінця 19 ст із відродженням багатьох забутих раніше традицій, повертається і візантійська Євхаристія. Також із 19 ст. великої популярності набирає зображання Ісуса з Євхаристійною чашею на передній стінці Сіону у вівтарній частині храму. Така ж іконографія була популярна і в домашніх іконах.

Окремо слід сказати про Причастя в книжковій графіці. Так, у 17-18 ст. вона постає у зовсім іншому вигляді. До прикладу, як одна з Семи Святих Тайн – тоді бачимо отця, що причащає монахів, чи прийшов причастити вмираючого. Часто композиції Семи Тайн оточують розквітлий Хрест. Особливо цікаво тут, що кров із ран Христа потоком стікає або в клеймо з Євхаристією прямо в чашу в руці священника, або у кожне клеймо окремо.
Іншим варіантом зображання Причастя є пристіл із складовими Євхаристії – тареллю з хлібом і чашею з вином (не плутати із сюжетом “Благословення Хлібів”, де крім них присутні ще пшениця і олія). Цікавим є варіант такого зображення, де в тарелі намальований Еммануїл. Для зрозумілості автор зверху дописав “ІС ХС”, щоб глядач розумів, що це буквально Тіло Христове.
Михайло Скоп

 

Більше ікон…

 

 

Pin It on Pinterest

Share This