Введення в Храм Пресвятої Богородиці

"Введення в Храм Пресвятої Богородиці" с. Наконечне 2 пол 16 Федуско маляр з Самбора

Ця подія не є описана в Чотирьох Євангеліях, тому читаємо про неї в апокрифічних Протоєвангелії Якова (2 пол 2 ст) та Євангелії псевдо-Матвія (9ст), які мають відмінності, але радше доповнюють одна одну. Пізніше Введення описувала велика кількість авторів, як то Григорій Палама, Василій ІІ, Яків Ворагінський (автор “Золотої Легенди”), Дмитрій Туптало та ін.

Згідно апокрифів Якова та псевдо-Матвія, коли ангел звістив Анні, що вона народить дитину, жінка пообіцяла віддати Її на службу до Храму. Тож коли Марії виповнилось три роки, разом з Анною Яким привів Доньку до Храму і приніс Йому дари. Тоді прикликав непорочних дів, щоб вони взяли світильники і відвели Марію всередину.
Першосвященик Захарія поцілував Пречисту ДІву і сказав, що Господь благословив її ім’я, бо Він проявить в ній ціну викупу Ізраїля. Марія побігла п’ятнадцятьма сходинами, що вели до Храму, ні разу не оглянувшись до батьків. Відтоді Непорочна виховувалась при Храмі. Спілкуючись і отримуючи їжу від ангелів. Своєю мудрістю, поведінкою та постійною молитвою Вона нагадувала дорослу. Разом з іншими дівчатами Вона працювала в Храмі. Пречистій випав жереб ткати з пурпуру завісу до Святая Святих. Коли ж Марії виповнилось дванадцять (або чотирнадцять), священники вирішили віддати її заміж.
Згідно Дмитрія Туптала (Ростовського), Марія жила за строгим розкладом, молячись, займаючись рукоділлям і читаючи. Щоденні молитви її проходили в Святая Святих, куди лише раз на рік міг заходити тільки першосвященик.

"Введення в Храм Пресвятої Богородиці" Йов Кондзелевич, іконостас Скиту Манявського 1698-1705Іконографія

Введення в Храм Богородиці входить в цикл 12 празників, що розміщені на іконостасі, також зображається в акафісних іконах та сценах житія Якима і Анни. Композиція близька іконографії “Стрітення”, бо на обох сюжетах бачимо принесення первенця Господеві, яке записане в юдейському Законі. В лівій частині ікони бачимо Якима та Анну та непорочних дів, що тримають свічки. На головах дів віночки як символ незаміжності. В центрі композиції маленька Марія, що виглядає значно старшою від 3 років, а найчастіше – мініатюрна, проте доросла і в мафорії (як заміжня). Лише з 17 ст. Її стали зображати юною, з непокритою головою і у віночку. Пречиста йде до Захарії, який простягає до Неї руки. В залежності від періоду намалювання, першосвященик може бути зображений: як раввін із характерним головним убором, як старозавітній першосвященик, як православний або католицький єпископ (в залежності від католицької або православної митри). Зустрічаються і комбіновані костюми. За спиною Захарії ворота Храму з двома колонами та сходи, на яких, найчастіше, Захарія і стоїть. Іноді композиція дзеркальна (Храм зліва, а не справа і т.д.) На задньому плані в архітектурному комплексі можемо бачити завісу, скрижалі Закону. А також сцени Благовіщення, Марію, що читає, та ангела, який приносить Їй їжу.

Михайло Скоп

Більше ікон

Pin It on Pinterest

Share This