На 40 день після Воскресіння Христового відбулось Його Вознесіння на небо, про що свідчить книга Діянь Апостолів (Дії -1:2-11).
Згідно Біблії, після свого Воскресіння, Ісус сорок днів являвся своїм учням, звіщаючи про Царство Боже. Врешті, Він зібрав їх разом і наказав не розходитись із Єрусалиму, а чекати на обіцяне їм хрещення Святим Духом, бо вони стануть свідками Його аж до останнього краю Землі:
“І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей…
А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,
та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!”
Також про цю подію з невеликими відмінностями читаємо в Євангеліях від Марка (Мк 16:19 ):
“Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.”
А ще, в Євангелії від Луки (Лк 24:50-53):
“І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх. І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю. І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.”
Вознесіння входить до дванадцяти церковних свят, а отже, зустрічаємо його на іконостасах із празничковим рядом.
На відмінно від багатьох інших празничків, композиція Вознесіння практично незмінна.
Ікона поділена на дві частини – земну, на якій бачимо одинадцять апостолів та Богородицю посередині; та небесну – на ній зображено Христа в Славі. Зазвичай, Ісус одягнений у золото-багряну або білосніжну одіж та благословляє одною або обома руками. Він сидить у мандорлі, що символізує небесні сфери (інколи бачимо ще й веселку як Його престіл). Найчастіше, мандорлу до небес піднімають два або чотири ангели. Ще два стоять поміж апостолів і пальцями вказують на Христа. Від 17 ст замість круглої мандорли зображали більш реалістичні хмари, більш буквально трактуючи Євангелія. Слід зазначити, що зображення Ісуса в мандорлі і з білосніжним або сяючим золотом одягом ґрунтується на сюжеті Преображення, яке більш детально описує Христа в Славі.
На фоні бачимо пагорб, що символізує Оливну гору, яку вважають місцем підняттям Ісуса в небо. На деяких іконах на ній можна бачити відбитки Христових ніг.
Не можна оминути увагою ікони із оригінальним варіантом трактування фрази: “а хмара забрала Його сперед їхніх очей…”. На таких образах ми не бачимо Христа, а лише Його ноги, оточені хмарами.
На зображеннях кін.19-поч 20 ст. можна бачити Христа, який щойно здійнявся в небо і перебуває трохи вище учнів.
Михайло Скоп