Василій Великий

 (бл. 329—379) архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, один із Отців Церкви, святитель, богослов.
Народився у відомій і багатій родині, що ревно дотримувала християнської віри, за що його дід з бабою були страчені під час Діоклетіанових переслідувань. Його сім’я посвятила себе служінню Богу. Дядько і двоє братів були єпископами, а сестра, преподобна Макрина, монахинею. Готуючи сина до такого ж життя, батько Василія відправив його вчитися. Освіту він отримав у Кесарії, Констянтинополі та в знаменитій платонівській академії в Афінах, де потоваришував із Григорієм Богословом. Пізніше Григорій опише Василія як стрункого чоловіка із густою русою бородою, що ходив і рухався без поспіху, а говорив із внутрішньою зосередженістю. Разом з ними вчився майбутній імператор і переслідувач християн Юліан Відступник. Після повернення, короткий час Василій пробував на Батьківщині і займався світськими справами, проте 355 року охрестився, вибрав аскетичність і помандрував до коптських монастирів. Багато його праць присвячено аскезі і духовним практикам. 360 р. супроводжував каппадокійських єпископів на синод у Константинопіль. Згодом він повертається то Кесарії де став спочатку єпископом, а згодом – митрополитом Каппадокії.
Основним його викликом була боротьба з аріанством. Імператор Валент, аріанин, став погрожувати святому вигнанням, катуванням і стратою, якщо той не перейде в аріанство. Проте за цей час Васиілй написав три праці, що проповідували ідею триєдиності Бога. Щоб послабити позиції святого, імператор навіть розділив Каппадокію на дві провінції.
Після смерті імператора Василій підготував скликання Другого Вселенського Собору, на якому аріанство було засуджене. Проте сам святитель до нього не дожив, бо помер 379 року і за короткий час його було зачислено до лику святих.

Святитель уклав літургію Василія Великого, розробив тверду організацію монашого життя, церковної благочинності. Він наголошував на тому, що чернече життя не спрямоване тільки на особисте спасіння, а й на спасіння ближніх, тож апостольська діяльність поза монастирем мала бути правилом, а не виключенням.
Василій був майстерним проповідником і бесідником, його слово було палким і поривчастим. Святий Єфрем Сирін оповідав, що коли він зайшов до церкви в Кесарії, де проповідував Василій Великий, то побачив білого голуба при його рамені. Тоді Єфрем сказав: “Великий, Ти, Боже у своїй правді. Василій – це вогненний стовп і його устами говорить Святий Дух”.

"Василій Великий" Любачевський іконостас, кін 17 стІконопис
Ікони Василія Великого найчастіше бачимо в абсиді храму в ряді Отців Церкви, на одвірках Царських врат або на дияконських дверях. А до 16 ст – в Молільному ряді іконостаса. Також є багато його храмових і вівтарних образів. Разом із Григорієм Богословом та Іваном Златоустим присутній на іконі “Три святителі”. Як архиєпископ зображається у фелоні та омофорі. На голові часто бачимо митру. В лівій руці тримає Біблію, а правою благословляє, або тримає жезл. Характерною ознакою є довга чорна борода (іноді буває сива або руса). Його символом є Вогненний стовп.

Михайло Скоп

Більше ікон…

Pin It on Pinterest

Share This