Варвара

"Свята Варвара" кін. 18 - поч 19 ст

За легендо, в ІІІ ст в сім’ї шляхетного язичника Діоскора народилась дочка. Вона була настільки прекрасною, що батько спорудив для неї вежу і поселив її там, щоб ніхто її не бачив, окрім слуг. Слідкуючи за світом із вікон, дівчинка стала роздумувати: чия рука сотворила цей світ? І якось, споглядаючи, вона усвідомила, що мусить бути єдиний Бог, який створив все суще.
Як настала пора видавати її заміж, Варвара рішуче відмовилась, бажаючи зберегти свою непорочність. Діоскор мав відправитись в далеку мандрівку, тож дозволив дочці спускатися з вежі, щоби вона поспілкувалася з людьми і змінила свою думку. А також він розпорядився збудувати біля дому лазню.
За відсутності батька, Варвара познайомилась із місцевими християнами і охрестилась.
Коли батько повернувся і став оглядати новозбудовану лазню, то розлютився на робітників, бо вони зробили її не з двома вікнами (що мали символізувати сонце і місяць), а з трьома. Ті відказали, що третє вікно наказала спорудити Варвара. На питання навіщо ж третє вікно, дівчина відповіла, що істинним є Троїчне світло, яке освітлює кожну людину (згідно альтернативного варіанту легенди третє вікно було пробито не у лазні, а в самій вежі) Коли ж вони увійшли до лазні, то Варвара показала хрест, який вона накреслила на мармурі для захисту будівлі від нечистих сил.

Почувши палке признання у Христовій вірі, Діоскор розлютився і кинувся на дочку з мечем. Вона намагалась втекти, та батько схопив її і видав її місцевому правителю. Той довго вмовляв прекрасну не відступати від язичництва. Але вона була непохитна, за що її прилюдно оголили і стали бити бичачими жилами. Врешті, святу кинули до в’язниці. Там їй явився Христос. Він причастив діву і тіло святої мучениці вилікувалося.
Ще прекраснішою вона постала перед судом правителя, і знову її віддали на тортури. Цього разу повісили на дерево, шкребли залізними кігтями та палили свічками. Побачивши її муки, увірувала і прилюдно підтримала її місцева жителька, Юліанія, за що її повісили поруч. Обом відрізали груди, а тоді Юліанію кинули до в’язниці, а Варвару повели оголеною по всьому місту.
Після цього обом відтяли голови. Юліанію стратив воїн, а Варвару – власний батько.


"Свята Варвара" Скоп Михайло 2015Іконографія

Свята зображається як прекрасна діва у розкішних шатах. Найчастіше із непокритою головою і розпущеними косами – символом незаміжності. Також зустрічається корона як знак великомучеництва. В руці святої мініатюрна вежа із трьома вікнами. Проте частіше вежу бачимо на задньому плані – за святою. Іншим атрибутом Варвари є чаша як символ її передсмертного причастя. В іншій руці мученицький хрест. Починаючи із кін 17 ст. його заміняє або доповнює пальмова гілка – характерний Західній традиції атрибут мучеництва.
В українському іконописі зустрічається з 12 ст, проте особливого поширення набирає із поч 18 ст. Дуже популярними її зображення були в народному іконописі 19 ст – особливо у Великій Україні. Її образи були мало не в кожному домі, адже святу вважали покровительницею жінок та вишивальниць. Особливу цікавість в цьому періоді приділяє ікона “Усікновення голови святої Варвари”, на якій бачимо відрізану голову великомучениці на срібній тарелі. Цей сюжет явно походить від аналогічного зображення відрубаної голови Івана Хрестителя.

Михайло Скоп

Більше ікон

Pin It on Pinterest

Share This