Ольга

Народилась княгиня орієнтовно в 889-891 роках. Точно не відомо, звідки вона походить – за різними версіями – або з Болгарії, або з Пскова, або ж, княгиня була нащадком київського князя Аскольда, чию сім’ю, імовірно, вивезли з Києва до Пскова. Вірогідно в 12-14 років Ольга вийшла заміж за київського князя Ігоря І Старого.
У “Повісті временних літ” описується убивство князя древлянами через його позачерговий збір данини. Спочатку княгиня помстилася за чоловіка на древлянських послах, які пропонували їй одружитись на деревлянському князі Малі. Зокрема, перше посольство живцем поховали в землі, а друге – спалили в бані. Врешті, її військо прибуло в столицю древлян. Там відбулась тризна на могилі князя Ігоря, після якої київські дружинники посікли п’ять тисяч п’яних древлян. Так розпочалась річна облога міста, що завершилась його спаленням.
Згідно легенди, коли Ольга приїхала в Царгород (Констянтинополь), візантійський імператор зажадав взяти її за дружину. Княгиня цього не хотіла, тому обхитрила імператора. Вона сказала, що спершу має охреститись і попросила його стати її хрещеним батьком. Коли ж бажання було виконаним і імператор нагадав їй про одруження, княгиня відповіла запитанням: «Чи може дочка одружуватись з батьком?».
Після відвідин Констянтинополя, княгиня відправила посольство до короля Священної Римської Імперії Оттона І, запрошуючи до Києва єпископа та священників. Таким чином, запросивши католицьке духовенство до Києва, княгиня знову проявила хитрість, проводячи певний політичний тиск на Констянтинопіль, щоб вибороти кращі умови в разі охрещення Русі. Проте, місія була провалена і єпископ Адальберт, ледь повернувся живим до Німеччини.
Завершення правління княгині відноситься до 964 року, коли виріс її син Святослав, що за спадковим правом очолив Київську Русь.

"Княгиня Ольга" Угнів, поч 20 ст.Попри те, що Нестор ЛІтописець образно називає княгиню першою християнською правителькою серед язичників в Київській Русі, слід пам’ятати і про князя Аскольда, який охрестився задовго до неї. Проте, лише з приходом князя Володимира, внука Ольги, Київська Русь була офіційно охрещена. В кінці 10 її стали шанувати як святу, а в 1547 її проголосили рівноапостольною.

В українському іконописі образи святої Ольги з’являються із 19 ст. Зазвичай, окремі ікони, або парні із князем Володимиром. У більшості випадків зображається у князівських шатах та короні (або князівській шапці) і з білим платом. У руках – хрест та храм.
Михайло Скоп

 

Більше ікон…

 

 

 

Pin It on Pinterest

Share This