Марія Магдалина

Марія жила в містечку Магдалі біля Капернауму. З Євангелія відомо, що з неї Ісус вигнав сім бісів (Лк. 8:2; Мк. 16:9). Після цього жінка стала Його ученицею. Також, відомо, що вона була свідком Розп’яття (Мт. 27.56) і одною з тих, хто поклав Христа в гріб. (Мт. 27.61). Магдалина – одна з трьох жінок-мироносиць, яким ангел звістив про Воскресіння (Мт. 28:1; Мк. 16:1-8). І саме до неї першої прийшов воскреслий Христос. Спочатку вона думала, що Він – садівник, але коли впізнала, захотіла торкнутися Воскреслого. Христос їй не дозволив, проте доручив розповісти апостолам про Його воскресіння. (Ів. 20:11-18). За переказами після Воскресіння Магдалина відправилась в Ефес разом з Богородицею та Іваном Богословом, допомагаючи йому писати Євангеліє. Згодом, вона знаходилась в Римі, про що свідчить послання апостола Павла до Римлян (Рим. 16.6). Згідно цієї версії подій, вона померла в Ефесі.
В Західній традиції Магдалина асоціюється також із кількома євангельськими персонажами
1. Марією, сестрою Марти і Лазаря, що намастила миром ноги Ісуса (Ів. 12.1-8)
2. Невідомою, що помазала голову Ісуса миром в домі Симона прокаженого (Мт. 26 6-7, Мк 14 3-9)
3. Невідомою грішницею, що омила ноги Христа миром в домі Симона Фарисея (Лк. 7. 37-38)
Внаслідок явної схожості цих сцен, католицькі богослови припустили, що йдеться про одну людину, а отже, Магдалину стали вважати блудницею, що помазала Христа миром і стала Його ученицею. Остаточно таке трактування закріпилося в масовій свідомості після виходу “Золотої легенди” Якова Ворагінського 1260 рр.- збірки житій святих, що була другою за популярністю книгою в Середньовіччі. Згідно Західної традиції, решту свого життя Магдалина прожила в пустелі, де її навідував с. Максіман. Слід зазначити, що багато рис цієї легенди, вірогідно, запозичені із житія Марії Єгипетської, що була блудницею і решту життя провела в покуті і пості в пустелі.

Іконопис

В українському малярстві зображається на сценах Розп’яття (підтримує Богородицю) та Жони-Мироносиці біля Гробу Господнього, а також – сцені зустрічі із воскреслим Христом. В усіх випадках характерними є довге хвилясте волосся, що виглядає з-під мафорію (або мафорій взагалі відсутній), що символізує її незаміжність та блудливе минуле. В її руках бачимо пляшечку з миром.
Окремі зображення Марії Магдалини зустрічаються лише з 18 ст і особливої популярності набирають в народному малярстві 19 ст. Тут вона зображається з типовими атрибутами пустельниці і колишньої блудниці – розпущене волосся, руки складені в молитві. Також присутні Біблія, хрест та череп. Варто зауважити, що художники намагались передати їй риси не просто красивої дівчини, а подекуди, сучасних їм повій, що складає окремий інтерес для дослідників. До слова, запозичена із Заходу манера зображати її напівоголеною в українському малярстві зустрічається дуже рідко.

Михайло Скоп

 

Більше ікон…

Ікони “Явлення Христа Марії Магдалині” 

 

 

Pin It on Pinterest

Share This