Воскресіння Лазаря

(шоста субота Великого Посту)
Ці події описані в Євангеліях від Луки та Івана (XI. 1-45)
(Ів. XI 39-44):
Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі…
Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?
І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув. Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене. І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!
І вийшов померлий, по руках і ногах обв’язаний пасами, а обличчя у нього було перев’язане хусткою… Ісус каже до них: Розв’яжіть його та й пустіть, щоб ходив…

Іконопис

Сюжет зображався ще в ранньохристиянські часи. Як стверджує М. Покровський, перші триста років художники зображали лише момент воскресіння і головних персонажів – безбородого Христа і Лазаря, як нагадування про воскресіння на саркофагах і стінах катакомб. Поступово кількість персонажів збільшилась, композиція набрала знайомого нам вигляду:
Христос благословляє загорнутого в саван Лазаря, за спиною Спасителя – апостоли, а за гробом Лазаря – юдеї, які прикриваютья, щоб не чути смороду. Перед гробом стоїть чоловік, який відсунув кришку гробу. В ногах Ісуса – Марта та Марія, сестри воскреслого, що символізують Синагогу і Церкву. Марта, яка слідкує за матеріальним служінням і дотриманням Закону, одягнена в синій мафорій і стоїть на колінах перед Христом. А Марія, що уособлє палку християнську віру, цілує ноги Ісуса. Одягнена вона в червоний мафорій. Кольори їх одежі підкреслюють характер служіння кожної із сестер (проте в деяких іконах кольори переплутані) На фоні – дві гори, що теж уособлюють собою стару і нову віру та часто ділять композицію на дві частини – тих, хто пізнав Христове вчення і юдеїв, до яких Ісус прийшов, щоб врятувати. А за ними – міські стіни Єрусалиму.
Слід зазначити, що окрім іконографії на основі Євангелія, ще є варіант композиції, основа якої лежить у Псалмах, зокрема – XLVIII, 16. Текст цікавий тим, що в ньому Лазар сам говорить що Спаситель воскресить його. Тож в Київському Псалтирі (1387р.) бачимо досить відмінну композицію. На данній ілюстрації зображений Христос, апостоли, сестри померлого і юдей, що відкотив камінь, на фоні гір. Особливість тут – душа Лазаря у вигляді дитини в білому. Під всією композицією, відсторонено зображений помираючий бородань – це Ад, з якого вирвалась душа (Як зазначила Галина Друзюк, про ще свідчать ледь помітні промені світла, що підкреслюють рух душі, сяючи від дитини на Ад). Виходячи з вищезазначеного, тут ми бачимо воскресіння душі, а не тіла, а отже дещо інше сприйняття перемоги Христа над смертю.
В українському іконописі сюжет зазвичай зображається в Страстях або в празничковому ряді іконостаса.

Михайло Скоп

Більше ікон…

 

 

 

 

Pin It on Pinterest

Share This