Починаючи з катакомбного періоду зустрічаються зображення Богородиці зі здійнятими в молитві руками долонями вперед. Таке положення зветься “Оранта” (лат. orans — молитися) і походить ще з юдейської традиції. Так під час битви ізраїльтян з аммаликитянами, у молитві пророк Мойсей здійняв руки до неба. Поки він їх так тримав, їзраїльтяни перемагали, а коли опускав – зазнавали поразки (Вихід. 17: 11-12)
На іконах Богородиця Знамення бачимо Діву Марію із піднятими в молитві руками. На її грудях зображено мандорлу із Еммануїлом. Такий іконографічний тип зустрічається з 11-12 ст. Назва “Знамення” походить від книги пророка Ісаї 7:14: «Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина, і назвуть його ім’я Еммануїл “. Дослідники припускають, що на іконі показано момент Благовіщення, коли Марія взнала про свою вагітність: “Хай буде Мені по слову твоєму.”(Лк 1:38) Тому Еммануїл зображений ще не народженим, а наче в лоні Матері. Часто Він оточений мандорлою, яка символізує Його славу і небесний світ. Найчастіше Ісус благословляє обома руками, або лише правою, а лівою тримає сувій. Починаючи з 18 ст все частіше зустрічаються зображення, де руки Богородиці не в положенні Оранта, а молитовно поєднані перед грудьми. Цей вид Знамення зветься “Помічниця в пологах”. Інколи бачимо, що Богородиця ніби підтримує Еммануїла. Такий варіант дуже схожий на іконографію Богородиці Нікопеї. Різниця між сюжетами полягає в тому, що Нікопея тримає вже народженого Христа, а отже він зображений повністю (а не поясний, як на Знеменні) і без мандорли.
Богородиця Знамення змістовно дуже близька Неопалимій Купині. Іконографія останньої походить від старозавітного тернового куща, який мав у собі вогонь, але не згорав.(Вихід 3:2). Цей символ став прообразом Богородиці, що носила в собі Господа. Через близькість сюжетів на ілюстраціях Старого Заповіту замість Неопалимої Купини часто можемо бачити саме Богородицю Знамення. Тому найчастіше її розміщено в центрі пророчого ряду іконостасу як символ Неопалимої Купини.Символізму палаючого куща додає округла форма ікони і рослинне або вогнисте різьблення. Також може розміщуватись в дверному прорізі над Царськими Вратами.
Найбільшої популярності Знамення набуло в іконописі Слобожанщини 19 ст
Святкується 10 грудня.
Михайло Скоп