Один з ключових моментів у християнстві описаний в Євангелії від Луки та в апокрифах – “Протоєвангелії Якова” та “Євангелії Псевдо-Матвія”
Євангеліє від Луки (1.26-38):
А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет,
до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія.І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?
І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
Іконографія сюжету утворена саме на основі апокрифічних текстів, зокрема Протоєвангелії Якова та Євангелії Псевдо-Матвія, що доповнюють події, описані Лукою. Згідно Протоєвангелія Якова, коли Марія служила при Храмі, їй та кільком іншим дівам доручили прясти тканину для завіс храму, і саме Їй випав жереб прясти нову завісу до Святая Святих із пурпурного і червоного кольору.
Коли Вона відправилась до колодязя принести води, то там почула голос: “Радуйся, благодатна! Господь з Тобою! Благословенна ти між жінками!”. Злякавшись, Марія повернулась додому і сіла за прялку. Тоді перед Нею постав сам Гавриїл і промовив: “Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога і зачнеш на славу Його”.
Також, за переказами, Ангел Господній явився Марії в момент, коли Вона читала книгу пророка Ісії “Ось Діва в лоні зачне і породить Сина”. Таким чином, є три етапи Благовіщення. Перше з яких називають “Передблаговіщення”. Друге – біля колодязя – вторує старозавітньому сюжету, в якому Ревека напоїла Елеазара, слугу її майбутнього чоловіка – Ісака. Третій вторує сюжету переписування книги Ісаї Захарією і приходу до нього ангела. До слова, в деяких акафісних іконах можна бачити всі три сюжети на окремих клеймах. Окрім того, існує четверте – Благовіщення смерти, яке відноситься до циклу сюжетів Успіння Богородиці.
В українському іконописі найпопулярніший варіант третій варіант Благовіщення – із книгою. На таких іконах Богородиця сидить на престолі або стоїть біля нього – іноді вона стоїть на колінах. Поруч розташовано стіл із Біблією. За Нею – балдахін. Архангел Гавриїл іде до Неї із протилежного краю композиції. У найдавніших пам’ятках (до 17 ст.) фігурі Гавриїла притаманна схожа динаміка – лівою ногою він широко ступає вперед, правою рукою він благословляє Непорочну. В іншій руці він тримає тростину. До слова, всім відомі лілії, які зображаються в руках Гавриїла, у нашому малярстві іноді зустрічаються із 16 ст, а популярності починають набирати лише у 17-18 ст. (до цього квіти звично зображалися у вазі на задньому плані). У цей період архангел значно статичніший. У 18 ст набирає популярності композиція, де Гавриїл знаходиться дещо вище Богородиці у хмарах. До слова, найчастіше Богородиця зображена праворуч, а Гавриїл – ліворуч. Проте далеко не завжди – так ще із 16 ст. зустрічаються образи, де їх розміщення протилежне.
На задньому плані стилізовано мальовано архітектуру Храму. Досить часто маляр надавав їм риси конкретних церков.. Проте із 2 пол 17 ст. все поширенішим є зображання сюжету в інтер’єрі.
Благовіщення зустрічається у празничкового ряду іконостасу, в двох верхніх клеймах царських дверей, як храмовий образ церкви та в акафісних іконах. Також у 19 ст. поширеними були і домашні ікони цього сюжету.
Михайло Скоп