“Апостол Андрій” поч 18 ст. Риботицька школа іконопису, Улуч
Походить з Віфсаїди Галілейської. Брат апотола Петра, перший з дванадцяти учнів Христових (через що зветься Первозванним)
Згідно з переказами, Андрій ще з юності вирішив присвятити себе Богові, прийнявши обітницю безшлюбності. Коли він почув про проповіді Івана Хрестителя, то відправився до нього і за короткий час став улюбленим учнем Предтечі.
У Євангелії від Матея (Мт 4:18-19) та Марка (Мк 1:16-18) читаємо, що покликання Андрія відбулося біля Галілейського моря, де він з Петром займався рибальством. Натомість, Євангелист Іван пише, що обрання Андрія відбулася одразу після Хрещення Ісуса (Ів 1:35-40). Згідно нього, спочатку Андрій був учнем Івана Хрестителя, та пішов за Христом разом з іншим учнем. Вірогідно, це був Іван Богослов, який описав цю подію в своєму Євангелії (Ів 6:8-9) Також Євангелист розповідає, що після цього Андрій привів до Ісуса свого брата Симона, якого Христос назве Кифою – Петром. Окрім того зустрічаємо діалог Андрія з Христом перед чудом нагодування п’яти тисяч людей (Ів 6: 8-9). Також разом з Пилипом приводить до Ісуса греків (Ів. 12:20-22)
Андрій був одним із чотирьох учнів Христа (Петро, Андрій, Яків, Іван), яких Він привів на Оливну гору і відкрив майбутнє світу (Мк 3:13).
Відомо про втрачене апокрифічне Євангеліє від Андрія та Діяння Андрія авторства гностика Харіна (вірогідно III ст) та кілька інших апокрифічних текстів.
Згідно з втраченим текстом Орігена (про яке згадує Євсевій Кесарійський в IVст) після П’ятидесятниці апостоли кинули жереб, куди хто має відправитись. Андрію випало проповідувати у Віфанії і Пропонтиді, зокрема у місті Візантій (в майбутньому – Константинопіль). Далі він пішов у Македонію а звідти – у Скіфію, де перебував 10-20 років. “Повість минулих літ” оповідає, що Андрій мандрував вздовж Дніпра, проповідуючи. Та, врешті, спинився під горами на березі. Вранці він промовив до учнів: “Бачите гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог.” Тоді піднявся на гори і благословив їх, молячись. Пізніше там виріс Київ.
Після мандрівки українськими землями, Андрій відправився до фракії, а звідти – до Греції в місто Патра, де він проповідував і вчинив багато чудесних зцілень. Та якось він переконав жінку проконсула Максимілла навернутися у християнство і покинути подружнє ложе. За це проконсул наказав кинути його в темницю, а згодом розіп’ясти. Стратили апостола Андрія прив’язавши до Х-подібного косого хреста.
Іконографія
В апостольському ряді найчастіше знаходиться в північній його частині другим від Христа (праворуч свого брата Петра) або третім – за Марком. Зображається з довгою бородою, зазвичай – сивий. Часто одягнений у жовтий хітон та синій(або зелений) гіматій. Іноді – навпаки. Зрідка він у червоно-синьому вбранні. У руках сувій або книга. З кін. 17 ст. починає малюватись із знаряддям страти – Х-подібним андріївським хрестом. Також його атрибутами є шнур (бо до хреста його не прибили а прив’язали), рибальські сіті.
Михайло Скоп