Народився і провів юнацькі роки в Жовкві, яка в ті часи була відомим мистецьким осередком, де працював ряд українських та іноземних митців. Згодом маляр переїжджає на Волинь. У 19 років постригся у монахи Білостоцького монастиря – резиденції православного єпископа. Для ц. Михаїла виконує ікони апостолів, “Успіння”, “Богородиця Милування”, “Зішестя Святого Духа”. Вірогідно, викладав у луцькій братській школі. 1690ті праює над Локачинським і Городищенським іконостасами. З них збереглися ікони “Христос Пантократор”, “Спокуса Христа”, одвірки Царських воріт (Городищенського іконостас) та пророчий ряд (Локачівський іконостас) 1696 р. праює у Загородському монастирі
В акті обрання єпископа Луцької православної кафедри він згадується як ігумен Луцького Хресто-Воздвиженського браства. 1713 його обрано знову. Вірогідно, виконав згорілий в 1821 р. іконостас для братського монастиря, опис якого засвідчує високу якість малярства.
1698-1705 працював над іконостасом Скиту Манявського (більш відомий як “Богородчанський”)
У цей час виконав ікону “Христос-Учитель” із ц. Покрови у с. Вільшаниця (1704) портркт єрусалимського патріарха Якова із ц. Успіння в с. Горожанка, 1698 поновив ікону 1504р. (?) “Св. Миколай” (нині знаходиться у м. Сучавиці, Румунія).
1722 бере участь у роботі над Загорівським (Вощатинським) іконостасом.
1715-1730рр. прауцював над вівтарем ікони Богородиця Дороговказниця в ц. Козьми і Дем’яна в с. Махнівці. Вівтар створено на замовлення єпископа Луцького та Острозького Йосифа Виговського (внука гетьмана Івана Виговського)
1737 остання відома робота – “Розп’яття” з с. Черниці. Образ підписано:
«Сей образ написася въ сто обители Бълостоцкой рукою смиренного ієромонаха Іова коштом раба Божія Стефана Герасимович со женою своєю Агафъею з Кучкаровца. Офъеровали до Церкви святого Спаса Черцицкой Ради Спасенія. Року Божія 1737».
Останньою згадкою про Кондзелевича, який дозволяє визначити приблизний період смерті є інвентар монастиря м. Дубно 27 січня 1748 р, у якому говориться про намісні ікони “руки небіжчика Йова” із монастиря ц. Св. Григорія. Тобто він помер орієнтовно між 24 травня 1740 р. і 27 січня 1748 р.
