Ратенський Петро

Художник,  митрополит  володимирський,  а  потім  московський. У  Новгородському  літопису  писано про  нього:  «Петр  быість  от  волыпская земли,  благочестивому  родителю сыін,  отца  именем  Федора,  12  летс ь і й ,   пострижеся  в о   иноческий  Ч И Н   и быість  диакон,  потом  ерей  и  игумен, извыче  иконному  художеству  и Афанасием  патриархом  поставлен  в митрополити  и  приехал  из  Владими­ра  к  Москве  в  лето  1307  пас  церков Божию  лет  18  и  6  месяцев,  преставися  в  лето  1326  декабря  в  21  день». За  традицією, пензлеві  Петра  Ратенського  приписуються  ікони:  Богоро­диці,  що  знаходилась  у  Софійському соборі  в  Новгороді,  Богородиці  в  Ус­пенському  соборі  м.  Володимира-Волинського,  Богородиці  в  мінському соборі  Петра  і  Павла,  так  звану  Петровську  ікону  в  Успенському  соборі Московського  Кремля,  Богородиці  з Верхратського  монастиря,  пізніше  пе­ренесену  до  Крехівського  монастиря.’ Ровинский  Д.  Обозрение  иконопнсания  в  России  до  конца  XVIII  в.,  с.  4; Гумецкий  И.  И.  Великий  син  Галича. Спб.,  1909,  с.  59-60.

П. Жолтовсьсикий Художнє життя на Україні в XVI — XVIII ст. — К.: Наук. думка, 1983. — 180 с., іл.; 25 см.

Pin It on Pinterest

Share This