Аліпій (Галик)

Київський  художник.  Народився  бл.  1685  р.  Працював  у  малярні  Києво-Печерської  лаври  з  1724 до  1744  р.  при  начальниках  малярні Іоанні  та  Феоктисті,  а  з  1744  до 1755  р.  сам  очолював  цю  малярню.  В  1744  р.  упав  з  риштовання  біля Троїцької  брами  і  пошкодив  собі  но­ги.  В  1755  р.  Аліпій  скаржиться  архі­мандриту  лаври  на  погіршення  зору, що  не  дозволяє  йому  виконувати дрібної  роботи.  Просить  звільнити його  з  посади  начальника  малярні, дозволити  жити  на  дальніх  печерах, мати  при  собі  послушпика-маляра  та служителя  для  посилок.  17  серпня 1755  р.  архімандрит  Лука  дозволив Аліпію  жити  на  дальніх  печерах,  але той  повинен  був  запропонувати  кан­дидата  замість  себе  в  начальники  ма­лярні.  В  1755  р.  у  заяві  до  лавр­ського  керівництва  Аліпій  писав  про свої  роботи:  «Малював  спочатку  цер­ковні  дахи  та  бані,  а  потім  церкви та  іконостаси  в  Китаєві,  Голосіївці, Пирогові,  Вишеніках,  Осокорках,  Сорокошицях,  Пакулі,  Стародубщині, в  двох  печерах  і  в  Болдаївці  на  Либеді».  Є  відомості,  що  він  в  1754  р. писав  ікони  для  церкви  у  фортеці св.  Єлизавети.  В  цьому  ж  році  виконував  портрети  Петра  І,  Катерини  І, принца  Оранського,  королеви  Собсськоі.  У  1759  р.  малював  «страсні» ікони  для  Києво-Кирилівського  мона­стиря.  Збереглися  деякі  малюнки  Аліпія,  а  саме:  в  кужбушку арк.  14 — зображення св.  Варвари,  виконане  пером  і  туш­шю.  На  звороті  папис:  «Сей  кунст Иеродиякона  Алипия  печєрського  монастиря»;  у  кужбушку  XX — 2 1   наарк.  39  рисунок  тушшю  «Мадонна  з немовлям»  з  підписом:  «Року  1760 ноября 24  числа рисовал  Алиппий  сам своєю  рукою»;  в  кужбушку  XX—83 — рисунок  пером  із  зображенням  сидя­чої  постаті  Богородиці  (арк.  37)  і такої  ж  постаті  Христа  (арк.  38),  на малюнках  підпис  «Року  1754  декаб-ря  І  Алипий  рисовал».  Аліпію  при­писується  виконання  ряду  компози­цій  у  настінному  розписі  Троїцької надбрамної  церкви  Києво-Псчсрської лаври.  Помер  він  п  травні  1768  р. В  тому  ж  році  архієпископ  синайський  Кирил  писав  до  Києво-Печер­ської  лаври,  що  покійний  мав  3000 червінців,  з  яких  1 2 0 0   заповів  лаврі, а  решту  1800,  поділивши  на  три  рів­ні  частини,  заповів  передати  до Ієрусалима,  Сипаю  та  Афона.  З  лав­ри  Кирилові  відписали,  що  Аліпій  не залишив  ніякого  майна,  крім  кількох ікон.  Поховано  Аліпія  в  Успенській церкві  Кієво-Печерської  лаври.  Мусиенко  П.  Забьітьій  украинский  художник  XVIII  ст.— Искусство,  1959,

П. Жолтовсьсикий Художнє життя на Україні в XVI — XVIII ст. — К.: Наук. думка, 1983. — 180 с., іл.; 25 см.

Pin It on Pinterest

Share This